КРЕАТИВНИЙ РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ НА ЗАНЯТТЯХ ДЕКОРАТИВНО – ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА

ВІДДІЛ ОСВІТИ ЗДОЛБУНІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ
ЗДОЛБУНІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
МІЗОЦЬКИЙ БУДИНОК ШКОЛЯРІВ
ТА МОЛОДІ
ЗДОЛБУНІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КРЕАТИВНИЙ РОЗВИТОК ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ
НА ЗАНЯТТЯХ ДЕКОРАТИВНО – ПРИКЛАДНОГО МИТЕЦТВА

Досвід роботи
керівника гуртка
Гаптування шовковими стрічками
Мізоцького будинку школярів та молоді
Синяк Наталії Петрівни

Мізоч 2020

Автор досвіду:
Синяк Наталія Петрівна- керівник гуртка «Гаптування шовковими стрічками» Мізоцького будинку школярів та молоді Здолбунівської районної ради, Рівненської області, освіта вища, спеціаліст, керівник гуртка, стаж роботи 20 років

Адреса досвіду:
Мізоцький будинок школярів та молоді
Здолбунівської районної ради.
вул., Тараса Якимчука ,20
смт.Мізоч 35740 тел. 40-272
Електронна адреса: sinyacknatali@ukr.net

ЗМІСТ

Анотація досвіду роботи…………………………………...…………...4
Вступ……………………………………………………………………..9
Основна частина.
І. Історія виникнення техніки канзаші ………………..………...........14
ІІ. Технологія виготовлення базових форм ………...………………..18
1. Базові форми пелюсток ………………………………….……….19
2. Особливості українського колориту………………...……..…….21
ІІІ. Теорія виготовлення виробів у техніках канзаші …......…………22
ІV. Зразки конспектів занять ………………………….……….……...29
Висновки………………………………………………………………..40
Список використаної літератури………………………………..…….42
Додатки
Фото …………………………………………………………………….44
Інструкційні картки…………………………………………………….50

Анотація досвіду роботи керівника гуртка
«Гаптування шовковими стрічками»
Синяк Наталії Петрівни
Актуальність досвіду.
У сучасних умовах модернізації система освіти в Україні , визначення нових завдань, пов’язаних із змінами у підготовці людини до життя і практичної діяльності, зростає роль позашкільної освіти, тому вона виступає важливим фактором у реалізації дітей як частини суспільства, як неповторної індивідуальності зі своїми творчими пошуками, поглядами, запитами, засобами та потребами самореалізації.
У вік інформаційних технологій дітям конче не вистачає спілкування один з одним. Під час створення виробів власними руками, вихованці розширюють межі своєї естетичної сфери, вчаться «бачити» серцем, а отже здатні до подальшого систематичного саморозвитку. Робота з матеріалами – це і творчість, і заповнений змістовно вільний час, і самопізнання і терапевтичний ефект.
Останнім часом у багатьох країнах декоративно – ужиткове мистецтво утвердилось на основі певних правил, що відповідають вимогам сучасної естетики. Як керівник гуртка декоративно – ужиткового мистецтва, у процесі роботи реалізовую мету, завдання і принципи, що випливають із практики проведення заняття гуртків «Гаптування шовковими стрічками».
Гурткові заняття передбачають втілення в педагогічну практику нового поняття про освіту дитини, кінцевим результатом якої повинно стати усвідомлення дитиною свого унікального природного таланту, засвоєння досвіду його реалізації для досягнення власного і суспільного добробуту, а також формування бажання і вміння постійно розвиватися і вдосконалюватися, використовуючи свій потенціал.

Мета. Мета роботи гуртка - не просто давати знання , а формувати особистість, яка вміє і хоче вчитися, займає позицію активного суб’єкта діяльності. Керівник гуртка має виступати в ролі помічника, організатора педагогічної взаємодії з дитиною, спрямованої на розвиток активності, самостійності, пізнавальних, творчих здібностей, формування пізнавального інтересу, який характеризується ініціативністю пошуків, самостійністю дітей у здобутті знань. Дух відвертого спілкування дорослих і дітей , прагнення відкривати в кожному вихованцеві кращі якості, робити кожну дитину центром уваги, навчити творчо мислити та творити прекрасне – це і є основною метою моєї роботи.
Головні завдання які я ставлю перед собою:
- розвивати потенційні можливості та природні здібності дітей засобами декоративно-ужиткового мистецтва;
- формувати духовно багату особистість;
- прищеплення дітям любові до духовної спадщини українського народу;
- розвивати дрібну моторику рук;
- розвивати естетичні смаки;
- допомагати вихованцям бачити зміст і напрям їхньої креативної діяльності;
- заохочувати індивідуальність, креативність у підході до роботи;
- залучити їх до скарбниці народної творчості;
- створити умови для розвитку і самореалізації кожної особи;
Основні завдання роботи полягають у формуванні таких компетентностей:
- пізнавальної, спрямованої на опанування вихованцями знаннями з історії виникнення й розвитку декоративно – ужиткового мистецтва, а саме, гаптування шовковими стрічками;
- практичної, спрямованої на практичне введення вихованців у світ декоративно – ужиткового мистецтва через залучення до конкретного виду діяльності; початкову допрофесійну підготовку, формування практичних умінь і навичок практичної діяльності;
- творчої, спрямованої на формування стійкого інтересу до гаптування шовковими стрічками, потреби у творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні; розвиток творчих здібностей та умінь, системного та логічного мислення, здатності проявити творчу ініціативу, а також на здобуття підвищення й збагачення у вихованців досвіду власної творчої діяльності, здатності генерувати ідеї, висувати гіпотези, розвивати асоціативне мислення, здатності бачити протиріччя та фантазувати, переносити знання та вміння у нові ситуації, формувати незалежність суджень, критичного мислення; комунікативної, спрямованої на досягнення високого рівня освіченості й вихованості, відповідальності й чесності; формування ціннісного ставлення до себе та інших; виховання працелюбства, розвиток уміння самостійного пошуку вирішення проблеми, здатності застосовувати у конкретному спілкуванні знання мови, навички роботи у групі;
- соціальної, спрямованої на розвиток у вихованців естетичної трудової культури, моральних і духовних якостей особистості, громадської позиції, здатності до самореалізації; формування доброзичливості, толерантності, професійного самовизначення, поваги до праці до людей, громадянської поведінки, патріотизму, мовної культури.
Основне завдання гуртків – розвинути зацікавленість дітей до декоративно-ужиткового мистецтва. Гуртківці отримують всі необхідні знання та навички для продовження навчання та створенні власних авторських робіт.

Новизна.
У контексті нових підходів до побудови національної системи освіти особливої актуальності набувають дисципліни художньо- естетичного напряму в позашкільних навчальних закладах, які покликані забезпечити духовно – творчий розвиток гуртківців. Життя підтверджує, що декоративно - ужиткове мистецтво збагачується новими аспектами філософсько-естетичного звучання, його краса потрібна людині, а в наш час зростає не лише його художньо-культурна цінність, а й навчально виховна, що сприяє формуванню у гуртківців творчих умінь, любові до мистецтва свого народу. Не секрет, що хороший керівник гуртка цілеспрямовано реалізує, не тільки навчальну, а й виховну функцію, пов’язану з розвитком особистості дитини, має свою оригінальну виховну систему відмінну від інших.
Тому на гуртковому занятті я знаходжу такі методи й прийоми роботи з гуртківцями, які б допомагали їм навчитися з радістю й захопленням, здобувати знання й практичні навички в атмосфері творчості й гордості за свої успіхи. Дітей приваблює практична діяльність, в якій яскраво виражені елементи як продуктивного, так і пізнавального, дослідницького, пошукового методів навчання. Створення власних «шедеврів» сприяє розвиткові уяви, фантазії, світогляду, почуття краси та міри, акуратності, пошукові в звичайному прекрасного.

Практична значущість.
Головним екзаменатором наших гуртківців – життя. Наскільки вони будуть адаптованими до соціального середовища, здатними оперативно приймати правильні рішення в нестандартних ситуаціях, вмітимуть аналізувати й контролювати власну діяльність, залежить насам перед від навчальних закладів. Адже, у кожного з нас не викликає сумнівів, що сучасній особистості не достатньо стандартних знань , умінь, навичок. Сучасність потребує практичних вмінь вирішувати професійні та життєві проблеми, реалізувати основні напрямки тендерної політики, а все це залежить від особистісних якостей, які ми називаємо компетентностями. У сучасних умовах розвитку позашкільної освіти важливим і необхідним є розробка та впровадження нових підходів, які сприятимуть підвищенню її якості та забезпеченню доступності.
Компетентнісний підхід в позашкільній освіті базується на застосуванні в меті, завданнях, змісті формах і методах позашкільної освіти.
Вихованці гуртка «Гаптування шовковими стрічками» щороку приймають активну участь у обласних виставках, конкурсах декоративно – прикладного мистецтва, неодноразово ставали їх переможцями. Найулюбленішим конкурсом у них є « Знай і люби свій край». Іколи гуртківці тримають у руках вже готовий виріб, і їхні очі радісно горять від захоплення , що вони зробили це самі, тоді мимоволі з’являється на обличчі усмішка, адже почесна місія керівника гуртка виконана.

Успіх приходить до того, хто робить те,
що найбільше любить.
М. Форбс.
ВСТУП
Все частіше звучить переконлива думка: позашкільна освіта – унікальна система роботи з дітьми в позаурочний час. Вона має чудові пізнавальні, просвітницькі, творчі можливості. Дух відвертого спілкування дорослих і дітей, прагнення відкривати в кожному вихованцеві кращі якості, робити кожну дитину центром уваги, навчити творчо мислити та творити прекрасне – це і є основною метою моєї роботи. Коли я запрошую дітей у свої гуртки, то намагаюся проводити роботу так, щоб кожна дитина відчула: що тут вона в теплій, творчій атмосфері, в рідній оселі.
До складу моїх гуртківців входять діти з різних вікових категорій, тому приділяю велику увагу згуртуванню дитячого колективу, створенню в ньому позитивного морально-психологічного клімату, адаптації кожної дитини в новому колективі.
Саме в позашкільній освіті велике значення надається розвитку творчих здібностей дітей. Відомо, що творчі здібності дітей найбільш ефективно розвиваються у ході продуктивної творчої діяльності. Творчість, індивідуальність, фантазія проявляються у навіть мінімальному відході від зразка. Творчість дітей, на мою думку, це - процес створення ними оригінальних виробів, у ході роботи над якими діти самостійно застосовують засвоєні знання, уміння, навички, здійснюється їх перенесення, комбінування відомих способів діяльності або створення нового для дитини підходу до виконання завдання. Тому творча діяльність емоційно приваблива для дітей, впливає на всі сторони життя особистості, допомагає задовільнити потреби у діяльності, самопізнанні, спонукає до пошуку. Слід зазначити, що якості творчої особистості розвиваються завдяки системі педагогічних дій, спрямованих на прагнення до засвоєння нових знань, нових способів та видів діяльності.
Всю свою діяльність, я підпорядковую головній меті - створення умов для розкриття індивідуального світу кожної дитини, що переступила поріг гуртка.
Основною запорукою мого успіху у освітньому процесі є активна участь у ньому дітей. Тому, я постійно дбаю, щоб активність кожної дитини була спрямована не тільки на здобуття знань, а й на отримання певних умінь та навичок. Тому роботи, над якими працювати мої вихованці, спочатку обговорюються, осмислюються знаходять шляхи для ії втілення. Юні майсти постійно імпровізують відходячи від задуманого, після чого у кожного виходять свої шедеври. Також діти вчаться бачити успіхи і недоліки, помилки свої та своїх одногррупників.
Також я використовую кооперативно – групову форму роботи, тобто групу ділю на підгрупи, у яких кожен виконує частину загального завдання, де діти хочуть показати себе відповідальним. Співпрацюючи у групі, вони прагнуть виконати завдання швидше, за потреби- допомогти іншим, вчаться спостерігати і бачити, висловлювати свою думку не принижуючи себе та своїх одногрупників.
Велику увагу надаю використанню на заняттях таким методам навчання як: пояснювально – ілюстративні (розповідь, пояснення, бесіда, демонстрація та ін.), репродуктивні (відтворювальні) та проблемно – пошукові (проблемне викладання матеріалу, дослідницькі, частково – пошукові) тощо. Перевага надається також інтерактивним та ігровим методам.
Поряд з груповими, колективними формами роботи проводжу й індивідуальну роботу з дітьми, при підготовці до виставок конкурсів та інших масових заходів.
Одним із важливих завдань сучасної освіти є створення необхідних умов для формування творчої особливості, реалізації її природних здібностей.
Особливе місце в процесі гуманізації освітнього середовища належить художньо- естетичному циклу навчальних дисциплін, серед яких – декоративно – прикладне мистецтво, що є важливою складовою частиною системи художньої освіти, одним із засобів художнього, громадянського та духовного розвитку особистості, формування активного естетичного ставлення до дійсності.
В процесі творчості відбувається самовираження дитини, профілактика психосоматичних захворювань, вираження різних емоцій, опрацювання почуттів і станів, що дозволяє позбавитися від руйнівних тенденцій і негативних накопичень, що мимоволі отримуються від суспільства, або в процесі внутрішнього росту, адже онтогенезу без болю не буває. При роботі у гуртківців розвивається уява, необхідна для гармонійного розвитку мозку, і пізніше це стане особливо помітним в навчальній діяльності. Формуються зачатки креативності, вихованці мислять самостійно, творчо, не по запропонованих шаблонах і схемах, навчаються логічному мисленню. І усе це в процесі своєї роботи. Це дуже важливо! Творчість в усіх його видах дозволяє ненав'язливо розвивати у вихованців такі потрібні функції як увагу, пам'ять, мислення, моторику, інтелект.
Декоративно-прикладне мистецтво – це особлива галузь художньої творчості, яка підпорядкована своїм законам розвитку, має свою особливу художньообразну мову. Основна його мета – естетичне освоєння матеріального світу, художнє оформлення довкілля. Митці своїми роботами намагаються естетично прикрасити побут людини, її життєдіяльність, сповідуючи основний принцип єдності краси і доцільності. Водночас декоративно-прикладне мистецтво є образною основою життя, формує естетичні погляди людини, активно впливає на її емоції, думки й почуття.
Декор у перекладі з латини означає «прикрашати». «Декоративність – якісна особливість мистецького твору, що визначається його композиційно-пластичним і колористичним ладом і виступає як одна з форм краси. Тією чи іншою мірою декоративність проявляється в усіх видах просторових мистецтв, а в декоративно-прикладному слугує головною формою вираження змісту і художньої образності. Якість декоративності вимагає особливих прийомів, типу художньо-образного мислення, міфопоетичного ставлення до дійсності».
Виготовлення виробів декоративно - прикладного мистецтва, їх художніх особливостей створення, виховує у дітей дбайливе ставлення до речей, повагу до національного надбання і національної культури, до творчої праці людей та підвищує рівень естетичного сприйняття мистецьких творів. Декоративно-прикладне мистецтво, як і будь-яка інша суспільна форма свідомості, здійснює певне своє призначення у відповідності з його специфічними можливостями, зумовленими як багатством життєдіяльності людини, так і певними засобами художнього відображення. Багатогранність декоративно -прикладного мистецтва, невичерпність його можливостей відкриває новий шлях до генерації гармонійної особистості.
Часи змінюються, однак уміння створювати вироби своїми руками все більше й більше цінується. Сучасні матеріали й нові техніки дозволяють створювати справжні шедеври, які можуть бути цінним подарунком для друзів і близьких, неповторним елементом декору будинку, а набуті уміння і знання секретів рукоділля – основою для гарної професії.
З кожним днем число людей, охочих займатися рукоділлям, зростає. Можна сказати, що зараз спостерігається справжній бум на вироби, зроблені своїми руками.
У сучасному світі слово «рукоділля» замінили на англійський еквівалент «hand made» — зроблений власними руками. А взагалі історія рукоділля почалася багато століть тому. Наші предки використовували речі, зроблені власноруч, а не просто прикраси, а як обереги. Жінки часто збиралися разом за роботою, мріяли, співали, сміялися, створюючи тим самим сприятливу атмосферу. У підсумку річ, виготовлена з любов'ю і радістю, вбирала в себе цю позитивну енергетику та наповнювалася захисною силою.
Рукоділля - досить корисне і продуктивне вміння. Створення власними руками унікальних речей дозволяє реалізувати власний творчий потенціал. Кожен такий витвір вимагає майстерності, терпіння, винахідливості, що дуже необхідне для сучасних дітей. Українки майстерно володіють різними видами рукоділля: це в’язання спицями та гачком, шиття, вишивка, але крім традиційних мистецтв активно розвиваються нові, сучасні напрямки в рукоділлі як робота з стрічкою.
Оформлення стрічками додає кожному виробу неповторності та естетичності. Краса текстури, колір, блиск і гладка фактура – ці якості стрічок є в повній мірі художніми засобами декорування виробів і здавна використовувались в декоративно – ужитковому мистецтві .
Оригінальністю, своєрідністю, незвичайністю і новизною відрізняються моделі, оформлені шовковими стрічками у вигляді квітів і рослинних орнаментів. Інтер’єр прикрашений картинами з шовковими рослинами додає тепла та затишку в оселі. Такі вироби стають все популярнішими з кожним роком.
Для вихованців гуртка створення прикрас це, передусім розвиток творчості, реалізація своїх численних фантазій, можливість висловити свою любов до прекрасного через яскраві стрічки та намистинки, через несподіване поєднання ніжних колірних переходів.
Ознайомлення з новітніми світовими техніками такими як шиборі, ганутель, макраме, текстильна філігрань, сутаж, мандала, кінзаши, валяння, декупаж, темарі.
Ознайомлення з новими для вихованців матеріалами такими як епоксидна смола, фоаміран, полімерна глина, репсова стрічка, фетр, кабошон.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

І. Історія виникнення техніки канзаші
Одним з популярних видів декоративно - прикладного мистецтва є робота з атласними стрічками, яка знайомить з дивовижним мистецтвом по створенню композицій, особливостями стрічок, тканини, формами, кольоровою гаммою, поняттями ритму і симетрії.
На сьогоднішній день однією з актуальних технік є канзаші.
Kanzashi (канзаші, кандзасі) – це прикраси для волосся, які використовувалися і використовуються у традиційних японських, а також китайських зачісках. Це різноманітні шпильки, палички, гребінці на волосся. Кинзаші – що в перекладі з японської Канздзасі- традиційна національна японська зачіска; цю назву також мають прикраси і засоби для укладання волоссям.
Походження слова «кандзасі» пішло від слів «камі - дзасі» означає «шпилька для волосся», яка зазвичай прикрашалась квітами. Інша версія походження терміна говорить, що він пішов від двох слів «Ка-дзасі», що означає квітка на шпильці.
Зараз словом «кандзасі» називають ще і техніку виготовлення квітів із складених клаптиків тканини, яка традиційно називається цумамі кандзасі, а також так називають самі квіти і вироби, що зроблені на основі такої техніки.
Історія канзаші бере початок ще у далекому 1700 році в так званий період Едо, коли в Японії почався розквіт виробництва різних прикрас для волосся. У цей період відбувся "переворот" жіночої зачіски в Японії. Саме тоді стало модним укладати волосся в химерні форми за допомогою гребеня і різних шпильок. Таким чином і з’явилися гребені і шпильки канзаші.
Ці прикраси були доповненням кімоно. Інколи така прикраса коштувала більше, аніж саме кімоно. Такі аксесуари відігравали неабияку роль в образі японок, адже їм було заборонено носити будь-які прикраси на руках чи шиї, тому вся увага була приділена зачісці. Переломним моментом в історії канзаші стало 17ст. – в цей час з’явилися гейші. Гейшам дуже подобалося прикрашати себе квітами, вони ретельно їх підбирали і використовували у великій кількості. Також особливо слідкували за тим, щоб кімоно і прикраси були однієї кольорової гами. (Фото №1, 2, 3, 4)
Мало того для кожного стану на кожен місяць року – свій колір і стиль кімоно. Відповідно періодам природнього цвітіння рослин. І декор канзаші в тон і стиль – навесні: квіти вишні, сливи і персика, гліцинія та іриси.
Влітку – це верба і гортензія, всілякі літні квіти, віяла і дзвіночки, бабки і краплі роси. Все, що символізує радість, свято, життя.
Восени на зачісках розквітають хризантеми сотнями своїх сортів, гвоздика, квітка кудзу, патрін, леспедеца, осіннє листя –еквалінтові, гінкго, і особливо кленові. Осінній клен рівноцінний весняній сакурі за ступенем значення для культури.
Взимку прикраси більш лаконічні - колоски рису, бамбукові листя. Тільки на час новорічних свят прийнято носити нарядні канзаши – червоно – біло- зелені.
У сучасному світі вже мало хто носить канзаші, як і кімоно. Їх, наприклад, одягають наречені, також під час урочистих подій, наприклад, чайної церемонії або складання ікебани. Та хоча сьогодні Kanzashi не мають такого значення, як раніше, все ж таки вони не відійшли в історію, а застосовуються і до тепер, вже не тільки у традиційній зачісці.
Вироби зі стрічок знайшли своє місце та стали улюбленцями багатьох дівчат у всьому світі.
Поки в європейских країнах прикраси в зачісках були вседозволені, в Японії ж носіння шпильок, гребенів і штучних квітів було дуже формалізоване. Канзаші повинні були відповідати соціальному положенню і віку людини, яка їх носить. Спочатку ці прикраси були надзвичайною рідкістю і виготовлялись лише з кісток... журавля. Та з часом канзаші урізноманітнились і почали виготовлятись з різних матеріалів - самшита, магнолії і навіть золота і срібла, а ще пізніше - з пластику
Канзаші пережили кілька поколінь, постійно змінюючись і набуваючи все більшої популярності.
Сучасний канзаші став популярним не тільки на своїй батьківщині. Прикраси канзаші знайшли своїх шанувальниць далеко за межами Японії. (Фото №5, 6 )
Є різні види канзаші, один з яких найбільш поширена - Hana kanzashi– прикраси із малесенькими шовковими квітами, метеликами, звисаючими квітами. Такі квіточки складаються із малесеньких квадратиків шовку, а техніка виконання називається цумамі (tsumami) - складання. Із одного квадратика при складанні виходить одна пелюсточка, а пелюсточок у квітці може бути як декілька, так і дуже багато. В умілих руках майстра створюються прекрасні квіти: за допомогою пінцета (або щипців) квадратик зі стрічки складається і згортається таким чином, щоб вийшла пелюстка. Для початківців виготовлення канзаші спочатку здається дуже складним і клопітким процесом. Проте через певний час виготовлення канзаші захоплює і стає улюбленим хобі.
Чим зараз прикрашають канзаші?
Для перетворення основи умільці використовують найрізноманітніші матеріали і інструменти: (Фото №7, 8)
• стрічки з креп-сатину, атласу або органзи самої різної ширини;
• тасьма проста, мереживна, сітчаста, у вигляді трубочки;
• стрази, намистини, гудзики, штучні квіти канзаші, декоративні фрукти;
• різнокольорові нитки.
Чим більша кількість різноманітних матеріалів для канзаші буде використовуватися, тим багатшим і красивішим буде виглядати виріб
Крім того, для роботи знадобляться: ( Фото № 9)
• ножиці, лінійка, олівець, швейна голка, маленький пінцетик;
• свічка або запальничка; - клей «Момент-кристал» або подібний;
• волосінь, шнур, дріт, нитки, для нанизування намистин - однотонна або різнобарвна.

ІІ . Технологія виготовлення базових форм.
Процес виготовлення квітки канзаші воістину захоплюючий
(Фото №10, 11, 12, 13 )
Світ канзаші - диво атласних стрічок і шовку, гра яскравих намистин в руках майстра. Краса і витонченість, якими відрізняються квіти для сучасних канзаші, не залишать байдужою жодну жінку.
Традиційно, квіти канзаші роблять з атласчних стрічок або органзи. Кожна пелюстка скручується окремо. Потім їх з'єднують між собою: нитками або клеєм. Великі пелюстки робляться легше. Вони можуть мати закруглену або гостру форму. Техніка їх складання нагадує орігамі. На підставі цих двох видів сучасними рукодільниця винайдений ще з десяток типів квіток. Скручувати пелюстки зручніше пінцетом, серединку готової квітки прикрашають намистинами, камінням, стразами. Отже, для того щоб створити квітку в техніці канзаши, потрібно почати з листочків.
Навчимося створювати круглий листочок. Беремо атласну стрічку шириною 5 см.(чим менша пелюстка за розміром , тим вужча стрічка ), та нарізаємо рівні квадрати розміром 5x5 см. - кількість штук різна в залежності яку квітку будемо формувати.

1. БАЗОВІ ФОРМИ ПЕЛЮСТОК
Виготовлення круглої пелюстки
Отже, що ж таке кругла пелюстка і як її зробити. Давайте розпочнемо роботу з вибору стрічки, в кожного вона буде різного кольору ( так як у кожно улюблений колір різний).Перш за все, нарізаємо стрічку на квадратні відрізки (5 см на 5 см). Далі, отримані заготовки, нам необхідно скласти своїми руками по діагоналі. Потім, верхні куточки згинаємо і з'єднуємо з нижнім. Тепер повертаємо елемент і згинаємо бічні куточки до середини. Після цього, пелюсточку згинаємо знову, таким чином, щоб куточки надалі були у середині заготовки. Кути з'єднуємо між собою прошиваючи їх ниткою і розправляємо своїми рукам отриманий елемент. На завершальному етапі, закріплюємо край і зрізаємо кут. Обрізаний край обов'язково необхідно обпалити полум'ям. Зробити це потрібно для того, щоб уникнути осипання атласного матеріалу. Відповідно до такої схеми дій, ми можете повторити такі пелюстки і зібрати їх у квітку. (Інструкційна картка № 1, ).
Саме за цим принципом будуються всі квіти з округлими пелюстками, а далі змінюючи кольори, розміри заготовок і види тканин, можна добиватися найнесподіваніших результатів.

Виготовлення гострої пелюстки
Щож таке гостра пелюстка. Для пелюстки з гострою формою нам потрібно також узяти стрічку будь - якого кольору, нарізаємо стрічку на квадратні відрізки (5 см на 5 см). З приготованих атласних квадратів зі сторонами по п'ять см складаємо трикутник, шляхом їх складання по діагоналі. Отриманий трикутний елемент складаємо ще кілька разів до центру. Далі, зшиваємо край отриманого елемента і відрізаємо куточок. Наступний кінчик пелюстки відрізається по лінії, що проходить паралельно щодо згину. По закінченню даного процесу обпалюємо відрізану пелюстку за допомогою полум'я.
(Інструкційна картка № 2, ).
Ось такі схеми лежать в основі виготовлення основних видів пелюсток канзаші. Потренуйтеся у створенні подібних базових елементів і зберіть їх у квіти. Прикрасити такі вироби допоможе вам додатковий декор з страз або намистин.

Особливості українського колориту
Українські дівчата не обійшли своєю увагою цю техніку рукоділля і успішно пристосували її для створення національних прикрас - віночків. Український вінок є частиною національного костюма українки. Традиційно використовуються квіти у вигляді маків, ромашки в поєднанні з китягами калини, вусиками і шишками хмелю. (Фото 14 )
Українські віночки здавна були обов'язковим доповненням для жіночого вбрання. Вінок у поєднанні волошки і любистку називають вінком відданості. Квіти у вінках уособлюють красу, здоров'я, силу, ніжність і відданість жінки. Зелень символізує життєву силу.
Для українського народу здавна традиційним оберегом був вінок це - не тільки прикраса. Це свого роду оберіг від поганих і недобрих побажань на адресу його власниці, символ молодості, дівочої честі і невинності, вічної любові і нескінченно довгого українського роду. Українські віночки - етнічні аксесуари, які добре відомі не тільки в самій Україні, але і за кордоном.
На щастя, чудові квіткові фантазії з стрічок знайшли свою популярність у сучасних модниць. Тепер цю красу можна побачити в якості прикраси аксесуарів для волосся або у вигляді картин. І головне, що тепер техніка канзаші доступна не тільки японським жінкам.

ТЕОРІЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ВИРОБІВ В ТЕХНІЦІ КАНЗАШІ ТРОЯНДИ ТЕХНІКОЮ КАНЗАШІ
(Фото 15 ст.)
Як уже згадувалося, техніка канзаші не так складна, як може здатися на перший погляд. Давайте переконаємося в цьому на прикладі виготовлення чудової трояндочки. Отже, що нам потрібно для роботи? Ну звичайно, інструменти та матеріали.
Інструменти: гострі ножиці, олівець і лінійка (для розмітки), паяльник (можна замінити свічкою), запальничка, "Момент-гель" (або клейовий пістолет), довгий пінцет.
матеріали: атласна стрічка (або інші види тканини - атлас, шовк, органза, з яких можна вирізати акуратні смужки для створення пелюсток), патейкі, намистини, бісер.
Для моделювання прекрасної троянди використовують пелюстки особливої форми.( Похідні ромба). Нарізаємо квадратики стрічки 5х5 см. Квадратну основу складаємо по діагоналі. Тоді зистиковуємо два однакових гострих куточки з прямим, як і при складанні гострої чи круглої форми, але при виготовленні троянди нижню частину ромба просто зрізаємо (приблизно четверту частину), і обпалюємо зріз. Обпалити нарізані зі стрічки пелюстки можна як за допомогою свічки, так і запальничкою. Виготовляємо стільки пелюсток, яка троянда у нас має вийти. Для бутона одна кількість пелюсток, а для пишної квітки інша. Клей використовуйте прозорий, щоб не залишалося плям після з'єднання деталей вироби. Також нам потрібно виготовити пелюстки для чашолистиків. Для цього нам потрібно зелену стрічку (але можливі і інші забарвлення). Наприклад підійдуть прямокутники розмір 2,5 см на 10 см. Смуги складаються навпіл, потім паяльником отриманий подвійний трикутник розрізаємо по діагоналі. В результаті виходить дві заготовочки: чотирикутна і схожа на кульочок. Для прикраси квіточок підходять обидві частинки. Округлі пелюстки з хвилястими краями виходять красивими і витонченими, а виконуються вони з прямих заготовок, обрізаних у формі куполів з одного боку. Для створення красивої хвилі застосовують запальничку. Після обпалення країв полум’ям гарячий атлас слід розтягнути пальцями, щоб деталі вийшли об’ємними. Пінцет нам потрібен для підкручування пелюсток, щоб надати їм потрібну форму в момент термічної обробки над свічок, або запальничкою.
Таку квітку можна використовувати і як самостійний елемент, наприклад, як складову декоративного панно, прикріпити троянду до шпильки або до обідка. Також дуже красиво вона виглядатиме як декор на одязі. Тепер все залежить від вашої фантазії.

КАРТИНИ КАНЗАШІ В ІНТЕР’ЄРІ
Віяння сходу торкнулося не тільки прикрас для волосся, техніка канзаші активно розвивається в дизайнерських рішеннях.
Найбільшим попитом зараз вважаються картини канзаші, зроблені з атласних стрічок. Акуратно зроблена робота являє собою щось неповторне, ніжне і дуже красиве. Квіти на картинах в стилі канзаші ніби живі. Такі картини послужать відмінним обрамленням будь-якого інтер'єру, будь то вітальня, спальня або кухня. Крім східного, їх можна застосовувати у будь яких стилях:
Такі картини виконують не тільки декоративну функцію, вони оптимізують простір. Головне - правильно підбирати розмір, форму і колірне рішення.
У малогабаритних приміщеннях слід вішати вузькі не об'ємні картини, для великих приміщень необхідно вибирати великі картини в масивних рамках. Отже розпочнемо роботу?

матеріали: атласна стрічка (або інші види тканини - атлас, шовк, органза, з яких можна вирізати акуратні смужки для створення пелюсток), патейкі, намистини, бісер.
інструменти: гострі ножиці, олівець і лінійка (для розмітки), паяльник, запальничка, "Момент-гель" (або клейовий пістолет), довгий пінцет.
Нарізати стрічку на шматки можна за допомогою паяльника, підклавши під неї непотрібну обробну дошку. Можна обійтися і ножицями для нарізування. Ними ж будемо формувати контур пелюстки по розмітці;
Клей використовуйте прозорий, щоб не залишалося плям після з'єднання деталей вироби;
Обпалити нарізані зі стрічки пелюстки можна як за допомогою свічки, так і запальничкою;
Пінцет нам потрібен для підкручування пелюсток, щоб надати їм потрібну форму в момент термічної обробки над свічок.
Крім атласних стрічок нам будуть потрібні: драп для основи, а бо будь яка інша цупка тканина для основи, матеріали для декору нитки і намистини. І не забудьте рамку для того, щоб встановити майбутній шедевр.
З самого початку роботи нам потрібно визначитись яку картину ми плануємо створювати, в якому стилі, в якій кольоровій гаммі, а саме готовне розмір картини. Адже нам потрібно знати скільки нам потрібно буде деталей.
1. Отже, нам потрібна основа. Для цього потрібен картон , або інша цупка тканина. Вирізаємо шматок за розміром скла, якщо картина буде під склам, але якщо без скла то трішки більшу за рамку - це основа під картину.
2. Перед тим як ми почнемо виготовляти квіти, вирішімо, якими вони будуть: з круглими, гострими або загостреними пелюстками. Можливий варіант і змішаного букету. Звичайно, початківцям найпростіше робити квіти з закругленими краями, але тут все залежить від вас, а допоможе в цьому техніка канзаші.
3. Листочки для майбутньої картини вирізаємо в довільній формі, за допомогою вогню ретельно обробляємо їх кінці.
4. За допомогою простого олівця малюємо ескіз , на який пізніше нанесемо свої пелюстки. Це досить цікавий і відповідальний момент , адже від того як буде намальований ескіз майбутньої картини буде залежати і сама картина. Тому це є відповідальний момент. Таку роботу на гуртку діти виконують із задоволенням.
5. Залишилося оформити заготовлені квіти намистинами і приступити до складання картини.
6. Для початку просто розкладіть листочки і квіти на полотні. Придивіться, щось поправте або поміняйте місцями, тільки потім починайте приклеювати наявні елементи до тканини.
7. Приступаємо до завершального етапу. На картон, чи тканину який був в рамці, нанесимо невелику кількість клею, і акуратно кладемо на нього готове полотно з композицією. Звичайно, тканину можна приклеїти безпосередньо до рами, але є ймовірність того, що в подальшому вона змінить форму, так що краще не ризикувати.
Ось і все, картина готова. Погодьтеся, нічого складного. Після того як ви освоїте виготовлення елементарних квіток, переходьте до більш складних елементів. Так, наприклад, для картини можна ще зробити метелика, а саме полотно декорувати красивими намистинами або паєтками. Одним словом, фантазуйте і створюйте шедеври, які будуть радувати Вас ваших близьких та рідних.
(Фото № 16, 17, 18 ),
Інструкційні карти №1 , №2, №3

ДЕКОРАТИВНИЙ ПІДХОПЛЮВАЧ ДЛЯ ШТОР
У продовженні практичної частини пропонуємо вам до розгляду виготовлення підхоплувача для штор з декоративними деталями, в основі якого лежить техніка канзаші.
Для того, щоб зробити декор для штор канзаші, вам знадобляться:
• стрічки з атласу різноманітних кольорів, ширина яких становить 5 см;
• атласна стрічка, відтінок на ваш вибір (1 см в ширину);
• CD диски;
• гарячий клей;
• ніж або паяльник.
1. Спочатку нам потрібно підготувати основу для нашого підхоплювача, для цього візьмемо пару дисків і за допомогою паяльника виріжемо середину, залишивши по краях 1,5- 2 см. Утворені кільця з'єднаємо один з одним за допомогою клею.
2. У той час, коли дана заготовка сохне, нам потрібно зробити гострі або будь які інші пелюстки (за бажанням) пелюстки канзаші. Колір даної композиції кожен обирає індивідуально. Далі необхідно підготувати бутони або листочки. Необхідна кількість додаткових пелюсток залежить від виробу.
3. Склеюємо пелюсточки між собою. Велика квітка складають з пелюсток в залежності від розміру квітки. Всі деталі фіксуються за допомогою клею. Після основної квітки формуємо додаткові деталі, за вашим побажанням. Для фіксатора для штор використовуємо звичайну паличку від суші, або будь – яку іншу пофарбувавши її лаком для нігтів. Також паличку можна оформити стрічкою зафіксувавши її клеєм з протилежних сторін.
(Фото № 19 ). По виготовленню пелюсток застосовуємо Інструкційну карту №1, №2)

Конспект гурткового заняття №1
Тема : Виготовлення соняшника технікою канзаші.
Мета:
- ознайомлення з історією винекнення виробів зі стрічок на Україні ;
- формування трудових умінь роботи зі стрічками;
- оволодіння прийомами техніки виконання модулів з використанням стрічки
- розвивати наочно – образне мислення та творчу уяву учнів;
- навчити доглядати за виготовленими виробами;
- виховувати інтерес до декоративно – прикладного мистецтва, любов до Батьківщини.
Наочність: зразки та ілюстрації робіт , виготовлених в техніці «плетіння тасьмою», «вишивка стрічкою», «вироби із стрічки» технологічні картки виготовлення виробів.
Інструменти і матеріали :голки, ножниці, стрічки, нитки, клей
Міжпредметні зв’язки :історія, образотворче мистецтво.
Тип заняття:комбінований
Хід заняття:
І. Організаційний момент
Перевірка присутності учнів, готовність до уроку.
ІІ. Актуальність опорних знань і вмінь учнів
1. Які види декоративно – прикладного мистецтва ви знаєте?
2. В яких техніках використовують стрічки?
3. Які види стрічок вам відомі?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
Наше сьогоднішнє заняття я хочу розпочати із стародавньої легенди. Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи одержали елегантність і красу, угорці – любов до господарювання, німці – дисципліну і порядок, поляки – здатність до торгівлі, італійські діти- хист до музики… Обдарувавши всіх, Бог раптом побачив у куточку дівчинку. Вона була одягнута у вишиту сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок із червоної калини. І запитав її Бог:
-Хто ти ? І чому така сумна?
-Я- Українка, а плачу, бо стогне моя земля…Сини мої на чужині, на чужій роботі, а в своїй хаті немає ні правди, ні волі.
-Чого ж ти не підійшла раніше? Я всі таланти роздав. Не знаю, чим можу зарадити твоєму горю?
Дівчина хотіла йти, але Бог зупинив її.
-Зачекай. В мене є неоціненний дар, який прославить твій народ на цілий світ. Відсьогодні все горітиме у твоїх руках. Візьмеш ти шаблю- і буде нескорений твій народ. Візьмеш плуг- і заколоситься на ваших полях жито- пшениця. У хаті твоїй буде панувати краса й затишок, а пісня твоя звучатиме у віках. Усе це стане можливим, дякуючи вірі твого народу у власні сили й бажанню працювати заради власного добробуту.
Прийняла з вдячністю дівчина божий дарунок і відтоді славиться Україна своїми майстрами, а серед них ті, котрі присвятили себе мистецтву народної вишивки, художнього в язання, плетіння бісером, вишивання стрічкою та інше.
ІV. Повідомлення теми та мети уроку
На занятті ми навчимося виготовляти квітку соняшник з атласної стрічки.
V. Вивчення нового матеріалу
Українці здавна використовували стрічки для оздоблення свого вбрання. Стрічка була елементом українського традиційного костюма, використовувалась для зав’язування сорочки.
Образ української дівчини неможливий без гарно увінченої квітами голови. Віночок, сплетений з квіточок і трав, оздоблений яскравими стрічками, - один з найдавніших українських символів. Дівчина у вінку асоціювалася зі східним сонцем. Також це символ слави, перемоги, святості, щастя, успіху, могутності, миру, сонця, влади; цнотливості, молодості, дівоцтва. Плетучи віночки, дівчата співали: «Заплету віночок, заплету шовковий на щастя, на долю, на милого вроду!». Вінок є символом гідності (тому казали: «Вінок йому з голови від того не впаде»), краси («У дворі, як у віночку»
Усього у вінку могло бути до 12 різних квіток, кожна з яких мала свій символ. Деревій — означає нескореність; мак — вважається не тільки квіткою мрій, але й символом родючості, краси та молодості; ромашка — символ кохання, ніжності та вірності; соняшник — відданості й вірності; волошки у віночку — символ людяності; ружа, мальва і півонія — символи віри, надії, любові; м'ята — оберег дитини та її здоров'я; материнка— символ материнської любові; лілія — дівочі чари, чистота, цнота, дев'ятисил — корінь дев'яти сил, який зміцнює та повертає здоров'я; безсмертник — символ здоров'я, безсмертя людської душі, він загоює виразки, і рани; цвіт вишні та яблуні — материнська відданість та любов; калина — краса та дівоча врода; хміль — гнучкість і розум; польовий дзвіночок — вдячність. Щоб посилити захисну силу вінка поміж квітів вплітали зілля та листя: полин — «траву над травами», буркун-зілля— символ вірності, що може з'єднувати розлучене подружжя; листя дуба — символ сили. Але чи не найсильнішим оберегом вважають барвінок — символ життя та безсмертя душі людської, оберіг від злих, зілля кохання та дівочої краси, чистого шлюбу. Казали, що варто лише дівчині та юнакові з'їсти листочок барвінку, як між ними спалахне кохання. Кожна пелюстка має певне значення: перша — краса, друга — ніжність, третя — незабутність, четверта — злагода, п'ята — вірність.
Стрічки вимірювали по довжині коси, розрізали нижче коси, щоб її сховати. Найпершою по центру в’язали світло-коричневу — символ землі–годувальниці, пообіч якої жовті — символ сонця; за ними — світло-зелені й темно-зелені — краса та молодість; голубі й сині — небо і вода, що надають силу й здоров’я. Далі йшли жовтогаряча — символ хліба, фіолетова — мудрість, малинова — душевність і щирість, рожева — достаток. Білу вплітали лише тоді, коли кінці її були розшиті сріблом і золотом (на лівому — сонце, на правому — місяць). Не вишита стрічка не пов’язувалася, це був символ пам’яті про померлих. Дівчата, що вплітали у віночок мак, підв’язували до нього червону стрічку — символ печалі й магічності.
Як і у будь -якому творчому рукоділлі, для канзаші необхідно мати певний набір інструментів для роботи. Деякі спеціально купують набір інструментів для канзаші, а інші використовують в роботі підручні засоби.
Практична робота Неймовірно красиві і посправжньому сонячні квіти соняшника – справжній символ літа. Не дивно, що майстрині хочуть втілити його в своїх роботах, соняшник канзаші- універсальний, його можна закріпити на резиночки для волосся або зробити у вигляді брошки а також може бути елементом для картини чи панно.
Отже, практичним завданням на занятті буде виготовлення декоративних квітів з атласних стрічок. Крім класичних варіантів пелюсток, які робляться з квадратів, існують і інші. Для їх виготовлення можуть застосовуватися прямокутні або круглі клаптики. Краї тканини зручно оплавлятися свічкою, тримаючи їх у підстави полум’я (тоді вони не будуть чорніти). Однак деякі розрізають тканину паяльником. В цьому випадку краю оплавляються одночасно з розрізанням. Для виготовлення традиційних канзаші застосовують натуральний шовк. Але прекрасною заміною можуть служити атласні стрічки (шириною 2,5-5 см) або мало сипучі тканини: органза, фатин, капрон, креп-сатин. В якості основи може застосовуватися тонкий пластик, картон (щільний), обтягнуті тканиною ґудзики або монетки. Можна відразу ж клеїти пелюстки на виріб (брошку, шпильку, заколку, ободок).
1. Планування послідовності виготовлення виробу.
(Інструкційна картка № 3 -)
2. Інструктаж з безпеки праці на гуртку.
Тож давайте згадаємо техніку безпеки під час роботи з голкою , ножицями та ріжучими предметами.
- Приберіть всі сторонні предмети. Підготуйте необхідні інструменти для роботи та розміщуйте їх так, щоб запобігти падінню.
- Перевірте справність інструментів (ножиць, голок, лінійок і ін.)
- Не допускайте падіння інструментів та заготовок.
- Користуйся ножицями з заокругленими кінцями.
- Під час різання притримуй матеріал лівою рукою так, щоб пальці були в стороні від леза ножиць.
- Не тримай ножиці кінцями вверх.
- Передавай ножиці товаришу тільки в закритому вигляді, тримаючи їх за робочу частину.
- Не кидай голки. Перевіряй кількість голок перед початком та кінцем роботи. Обов’язково знайди ті голки, яких не вистачає.
- Не вколюй голку в оброблюваний матеріал або в свій одяг. В жодному разі не бери голку до рота.
- Під час роботи вколюй голку в спеціальну подушечку.
- Не використовуй голку замість булавки.
- Залишки матеріалів, незакінчені вироби здайте керівнику гуртка.
- Приберіть, заховайте робочі інструменти у відведене для них місце.
- Приберіть робоче місце, користуючись щіткою. Не здувай стружку, не змітайте її руками.
3. Самостійна практична робота за інструкційною картою.
Діти виконують завдання самостійно за Інструкційною карткою № 3. Коректуючи роботу допомагаю дітям у виготовленні пелюсток. Виготовляємо необхідну кількість пелюсток різних розмірів, формуємо квітку ( Фото№ 20 )
VIІI. Підсумок заняття. Звичайно, була проведена велика робота. А кожна праця, в яку вкладено багато сил, здоров’я, часу, терпіння, любові вінчається успіхом.
Підбиття підсумків практичної роботи:
• демонстрація кращих робіт;
• аналіз недоліків у роботах та шляхи їх усунення;

Конспект гурткового заняття № 2
Тема: «Виготовлення квітки Мак із атласних стрічок»
Мета заняття:
Навчальна: ознайомити вихованців з історією виникнення мистецтва декорування виробів атласними стрічками; формувати трудові уміння при ручному плетінні та шитті; ознайомити шляхом практичної роботи з технологією виготовлення декоративних прикрас із шовкових стрічок.
Розвиваюча: розвивати окомір, фантазію, дрібні м'язи рук; почуття прекрасного, естетичні смаки.
Виховна: виховувати працелюбність, любов до історії і мистецтва свого народу та інших народів світу; охайність, культуру праці, самостійність та творче ставлення до праці.
Матеріали та інструменти: зразок виробу, інструкційні картки, шовкові стрічки, ножиці, голка, нитки, наперсток, термопістолет, картон.
Тип заняття: комбінований

Хід заняття
І. Організаційний момент
- Добрий день, діти! Рада вас бачити сьогодні на занятті. Пропоную налаштуватись на роботу, та покращити ваш настрій. Ніщо так не піднімає настрій, як щиро сказаний комплімент. Давайте скажемо одини одному приємні слова.
ІІ. Актуалізація опорних знань вихованців
Бесіда з теми «Види декоративно-ужиткового мистецтва», « Сувеніри із тканини, їх оздоблення» (тканина, її види, застосування та призначення)
ІІІ. Повідомлення теми та мети заняття.
– Сьогодні на занятті ми будемо виготовляти квітку мак у техніці плоского листка для роботи нам буде потрібно атласні стрічки червоного кольору, зелена атласна стрічка чорні та коричневі нитки, синтапон для наповнення, а також клей (різний ПВА, Момент) та манка. Тут ми будемо засвоювати найпростіші технологічні прийоми праці. Навчимося працювати самостійно, користуючись інструкційними картками бути охайними, уважними, чемними.
ІV. Мотивація навчальної діяльності.
«Краса, — могутній засіб виховання чутливості душі, — писав видатний український педагог Василь Сухомлинський (1918—1970). — Це вершина, з якої ти можеш побачити те, чого без розуміння і почуття прекрасного, без захоплення і натхнення ніколи не побачиш. Краса — це яскраве світло, що осяває світ. При цьому світлі тобі відкривається істина, правда, добро; осяяний цим світлом, ти стаєш відданим і непримиренним. Краса вчить розпізнавати зло і боротися з ним. Я б назвала красу гімнастикою душі, вона виправляє наш дух, нашу совість, наші почуття і переконання. Краса — це дзеркало, в якому ти бачиш сам себе і завдяки йому так чи інакше ставишся сам до себе».
Відоме прислів'я: «Навчання і праця поряд йдуть», але на думку В.О.Сухомлинського «… і навчання, і праця недалеко підуть — і вже, в усякому разі, казна-куди заведуть людину, — якщо поряд із ними не йде краса».
Для розуміння краси кожній людині необхідно мати певний багаж знань з історії мистецтва свого народу та мистецтва інших країн світу. Ці знання необхідні для подальшого розвитку культури, для ефективного розв'язання ідейних, інтелектуальних, етичних та естетичних задач.
V. Виклад нового матеріалу.
Сьогодні на занятті ми будемо виготовляти квітку мак, вона дуже красива та оригінальна за своїм зовнішнія виглядом та будовою. У наших виробах вона може слугувати як прикраса у волосся, бутен’єрка так і алементом до картини чи будь – якого іншого витвору. Тож давай те повернемось трішки до українських традицій та ролі квітки Маку у них.
В українській міфології мак має дуже багато значень. Це символ сонця, безкінечності буття й життєвої скороминущості, пишної краси, волі, гордості, сну, отрути, оберегу від нечистої сили, а також хлопця-козака, крові, смерті. Ця квітка часто згадується в українських народних піснях та думах, особливо козацької доби: “Ой, з могили видно всі долини, – сизокрилий орел пролітає: стоїть військо славне Запорізьке – як мак процвітає...”.У відомій пісні “Ой, ти, Морозенку, славний козаче”, мак згадується поруч зі смертю козака: “…Обступили Морозенка турецькії війська. По тім боці запорожці покопали шанці; Ой, впіймали Морозенка у неділю вранці. Ой, недаром ранесенько той мак розпускався, – Ой, уже наш Морозенко в неволю попався…” Образ маку нерідко символізує козака, що героїчно загинув, боронячи Україну.
З народної творчості мак у такому символічному значенні перейшов у художню літературу. В Івана Франка: “Гей, Січ іде, красен мак цвіте! Кому прикре наше діло, Нам воно святе”. Легенду про мак обробив і Михайло Стельмах у творі “У долині мак цвіте”: “…Ординці воїна скришили, на землю впало тіло біле і, наче зерно, проросло, а влітку маком зацвіло…” Одна із героїнь роману Олеся Гончара "Прапороносці" гине в долині червоних маків.
Мак – символ пам'яті у світі
Його появу пов'язують із віршами двох людей: канадського військового лікаря Джона Мак Крея та представниці Християнської асоціації молодих жінок Мойни Майкл. Перший під враженням боїв у Бельгії у 1915 році написав твір “На полях Фландрії”, що починався словами: “На полях Фландрії розквітли маки Між хрестами ряд за рядом”. Друга – 1918 року написала вірша “Ми збережемо віру”, в якому обіцяла носити червоний мак у пам’ять про загиблих. Саме Мойні Майкл у листопаді того ж року причепила червоний шовковий мак на пальто. У 1920 році Національний Американський легіон прийняв маки як офіційний символ, а в 1921-му червоні маки стали емблемою Королівського Британського легіону. В Польщі червоні маки є символом перемоги 11–18 травня 1944 року Другого корпусу генерала Андерса в боях за гору Монте-Кассіно в Італії.
Так від не давна «Мак» як уособлення пам'яті в Україні
Законом України “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років” в Україні встановлено День пам’яті та примирення 8 травня. Таким чином, коли у 2014-му році, Україна вперше приєдналася до європейської традиції відзначення Дня пам'яті та примирення, гасло пам'ятних днів було "Ніколи знову". Його Сергій Мішакін використав для створення нового символу . А з 2015 року гаслом відзначень Дня пам'яті та примирення і Дня Перемоги стало "Пам'ятаємо. Перемагаємо". Дизайн маку розроблено за ініціативи Українського інституту національної пам'яті та Національної телекомпанії України. Автором символу є харківський дизайнер Сергій Мішакін. Графічне зображення є своєрідною ілюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі.
Ми пам'ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам'ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об'єднані Нації. Пам'ятаємо: той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться.
VІ. Практична робота.
1. Планування послідовності виготовлення виробу
(інструкційна картка №4). Фото №21, 22
2.Інструктаж з безпечних прийомів праці (правила безпеки життєдіяльності при користуванні ножицями, голкою та ріжучими предметами).
3.Самостійна практична робота вихованців.
4. Поточний інструктаж.
VІІ. Підсумок заняття.
Метод «Прес»
Підсумовуючи роботу на сьогоднішньому занятті, закінчіть думку:
Сьогодні мене вразило…
Сьогодні мені згадалося…
Мені запам’яталося …
Мене дратувало …
Мені було цікаво …
Мене порадувало ...
Спілкування було…

ВИСНОВКИ
При написанні даного матеріалу я вивчила та проаналізувала прихолого педагогічну та спеціальну літературу. Виявила сутність понять «здібності» і «творчі здібності». Так само визначила умови сприятливі розвитку інтересу і творчих креативних здібностей на гурткових заняттях. Апробовувала сучасні технології навчання у техніці канзаші на практиці.
Гурткові заняття цінні ще й в тому відношенні, що діти найчастіше йдуть у гурток за власним бажанням, виявляючи інтерес до даного виду діяльності.
Добре організована, продумана діяльність дитини у гуртку допомагає йому стати ініціативним, послідовним, посидючим, вчить доводити почату справу до кінця, самостійно вирішувати поставлені завдання.
Робота у гуртку дозволяє дітям іншими очима поглянути на навколишній світ, пробуджує інтерес до праці, спрагу до творчості.
Тому, як бачите, причин займатися рукоділлям досить багато, але найголовніше, що це заняття робить світ прекраснішим завдяки не тільки самого виробу, але і впливу позитивних емоцій на оточуючих людей. Так що пробуйте себе у різних видах творчості і знаходьте ту діяльність, яка вам найбільше сподобається.
Однак, найважливішим чинником, що впливає на творчий розвиток є творчий підхід самого викладача, для того педагог повинен мати чималі знання і володіти різноманітними методами і прийомами викладання.
Як сказав В. О. Сухомлинський: «Діти, як квіти, доторкнись до кожної із них – і вона задзвенить і розсиплеться аромат, не схожий один на одного»
Цікавий учитель- цікавий учень. Якщо ти – особистість, то бачитимеш особистість у своїх гуртківцях, якщо ти талановитий , то бачитимеш таланти інших; якщо прагнення твої високі і ти здатний творити – такими будеш виховувати своїх гуртківців і радіти всім їхнім досягненням, як своїм. Мені дуже подобається робота моя робота в гуртку. Я люблю те, що роблю, і люблю тих, кого тут виховую. Радію успіхам своїх вихованців, шукаю нові ідеї, і всією гуртківською родиною втілюємо їх в реальність.

Список використаної літератури
1. Декоративно –ужиткове мистецтво:Словник/За заг. ред. Я. П. Запаска.- Львів: Афіша, 2000.т. 1-2
2. Ди Ван Никер. Рельефная вышивка ленточками и нитками// Москва, Кристина – Новый век, 2007 год.
3. Донатела Киоти. Энциклопедия Вышивка шелковыми лентами - Москва, АСТ-ПРЕСС, 2004 год.
4. Дженни Бредфорд. Коллекция вышивки, Шерсть* Шелк* Ленты- Москва, Мой мир, 2007 год.
5. Джина Кристанини, Вилла Страбело. Вышивка шелковыми ленточками, аксессуары, подарки, украшения.- Москва, Контент, 2006 год.
6. Элисон Холт. Практическое руководство, пейзажи, вышивка на машинке- Москва, Ниола-Пресс, 2007 год.
7. Гарбар Надія, Золота книга вишивки,- Київ//видавничий дім «Богдан», 2006 рік
8. Т. І. Бабовал. Уроки трудового навчання 3 клас, Тернопіль//Навчальна книга -Богдан, 2005 рік.
9. Наулко В. І. Культура і побут населення України: Навчальний посібник / В. Наулко, Л.А. Артюх, В.Ф. Горлечко. –К .:Либідь,1993. 288 с.
10.Диана Лемп. Цветочные фантазии, вышитые картины та аксессуары.- Москва, Контент, 2008 год. 13.Кит Никол. Искусство вышивки: секреты мастерства.- Москва, Контент, 2004 год.
14.Элисон Холт. Практическое руководство, машинная вышивка цветов для начинающих, - Москва, Ниола-Пресс, 2007 год.
15.Элен Эриксон. Шелковые фантазии: искусство вышивки ленточками. - Москва, Альбом, 2008 год.
16.Хелен Дафтер. Фантазии из шелковых ленточек: картины, одежда, аксессуары- Москва, Контент, 2007 год.

Інтернет-посилання
1. http://www.youtube.com/watch?v=EtigRkYJnPE,
2. http://marianna1504.gallery.ru/,
3. http://www.liveinternet.ru/users/3973103/post235700616/, , ,
4. http://www.liveinternet.ru/users/lovlu_udachu/post169915811,
5. http://mishamasha.gallery.ru/?p=albums&parent=gGxW, ,
6. vnitkah.ru › kanzashi › kanzashi

7. ru.wikipedia.org › wiki ›
8. bantomaniya.ru › raznoe › istoriya-kanzashi

ДОДАТКИ

Фото № 1 Фото № 2 Фото №3 Фото №4

Фото № 5

Фото № 6

Фото № 7

Фото № 8

Фото № 9

Фото № 10

Фото № 11

Фото № 12

Фото № 13

Фото № 14

Фото № 15

Фото № 16
Фото № 17

Фото № 18

Фото № 19

Фото № 20

Фото № 21 Фото № 22

Інструкційна картка виготовлення круглої пелюстки №1
Послідовність виконання Зображення
Квадратик складається навпіл по діагоналі
Куточки трикутника складаються в середину
Закріплюються за допомогою нитки з голкою
Перевертаємо і куточки ще раз загинаємо до центру.
Складаємо навпіл майбутню пелюстку, щоб куточки знаходилися в середині.

Рівно обрізаємо нижню частину пелюстки
Спаює місце, де обрізали, і розрівнюємо
З таких пелюсток з легкістю вийде гарна квітка.

Інструкційна картка виготовлення гострої пелюстки №2
Послідовність виконання Зображення
Як і в першому випадку, шматочок стрічки складаємо стрічку навпіл по діагоналі
Цей трикутник складаємо навпіл ще раз.

Складаємо навпіл і ще раз.

Нижню частину рівно обрізаємо
Обпалюють обрізану частину, поки вона гаряча, притискаємо пальцями для споювання частин.
Робиться зріз знизу і обпалюють.

Висота пелюстки залежить від лінії зрізу.

Пелюстка може бути з отвором і без нього. У першому варіанті нижній зріз просто обпалюють. У другому цей зріз спаюють над вогнем.
Такі пелюстки без особливих навичок можна зібрати в красиву квітку.

Інструкційна картка виготовлення загострених пелюсток № 3
Техніка виконання Зображення
Візьміть стрічки, масштаб яких дорівнює 4 см. Як завжди, розрізаємо їх на смужки, протяжністю 7 см кожна.
Візьміть відрізок і складіть його по діагоналі на навпіл. Зовні, повинна бути гладка сторона тканини. Візьміть своїми руками паяльник і обріжте стрічку під невеликим кутом. Такий метод роботи, дасть можливість фіксувати і скріплювати краї, а також захистить стрічку від обсипання.
Стрічки згинаємо вздовж лицьовою стороною. Один кінчик зігнутого пелюстки обрізаємо навскоси і смалять запальничкою.
Протилежні куточки просто скріплюємо разом, загнув їх внахлест і встик. Край стрічки також обпалюють. Всі стрічки таким же чином перетворюємо в пелюстки
Пелюстки приклеюємо до основи.
Кожен наступний ряд приклеюємо в просвіт між пелюстками попереднього ряду
В серединку останнього , завершального ряду вставляємо красиву брошку або велику намистину.

Інструкційна картка виготовлення квітки мак № 4

Техніка виконання Зображення
Спочатку виготовляємо тичинки. Беремо чорні нитки і намотуємо між пальцями вісімкою, знімаємо нитки з пальців і «вісімку» перев’язуємо посередині. Рівно обрізаємо кінці ниток і, змочивши клеєм краї ниток, обсипаємо манкою. Тичинки маку готові.

Беремо квадратик зеленої стрічки розміром 5 на 5 см і , краї обпалюємо і прошиваємо. Вкладуємо вату і затягуємо, формуючи кульку.
Це серединка маку. Серединку можна зваляти і з вовни. Обмотуємо кульку коричневими або чорними нитками, поділяючи на дольки.

До низу кульки приклеюємо тичинки.

Беремо червону стрічку шириною 5 см. Робимо викройки пелюсток маку двох розмірів:
- висота 4,5 см, ширина – 4 см. № 1
- висота 5,3 см, ширина – 5 см. № 2 Прикладаємо викройки до стрічки по косій і вирізаємо 10 пелюсток по 5 штук з кожного шаблону . Обпалюємо краї пелюсток над свічкою на вогні (тримаючи не над вогнем, а трохи збоку). Готові заготовки пелюсток відкладаємо і робимо серединку квітки.

Наступним етапом нашої роботи потрібно до серединки з вивороту приклеюємо 5 пелюсток №1 в один ряд по колу, перекриваючи трохи краї пелюсток, потім клеїмо другий ряд пелюсток №1, закриваючи стики пелюсток першого ряду. У третій ряд клеїмо пелюстки №2 , накладаючи в один ряд 8 пелюсток одна на одну з великим напуском.